Відчуй Дніпро
Лікарська валіза
Івана Лєшко-Попеля
Івана Лєшко-Попеля
Мініскульптура лікарській валізі
присвячена Івану Лєшко-Попелю
присвячена Івану Лєшко-Попелю
У 1913 році, за ініціативи Дмитра Яворницького, на честь Івана Лєшко-Попеля назвали вулицю у Нагірному районі.
Згодом її назва змінилася в розмовній мові — і донині на будинках можна побачити напис «Ляшко-Попеля».
Згодом її назва змінилася в розмовній мові — і донині на будинках можна побачити напис «Ляшко-Попеля».
Іван Васильович Лєшко-Попель — український лікар та громадський діяч.
Поляк за національністю, шляхтич за походженням. Закінчив Могильовську гімназію. У 1879 році вступив на природничий факультет Петербурзького університету, після закінчення якого у 1883 році перейшов на 3-й курс медико-хірургічної академії. Після закінчення академії 12 листопада 1886 року отримав звання військового лікаря. 30 листопада 1887 зарахований до 54-го резервного кадрового батальйону, згодом перейменованого на 210-й Перекопський резервний батальйон, а згодом Перекопський полк, військовим лікарем. Батальйон розташовувався у Катеринославі. 7 лютого 1887 року Іван Лєшко-Попель став земським лікарем. З 1888 лікар був членом Катеринославського медичного товариства.
На початку XX сторіччя мешканці Катеринослава (Дніпро) називали його «народним лікарем», «другом знедолених».
Крім платних клієнтів, Лєшко-Попель приймав десятки хворих катеринославців, котрі не мали коштів на лікування в дорогих клініках. Перед смертю мав чин надвірного радника.
На початку грудня 1903 лікар заразився від пацієнта, важко хворої дитини, та отримав зараження крові. 13 грудня 1903 року о третій годині ранку лікар помер. Вже о шостій ранку біля будинку улюбленця Катеринослава стояла суцільна стіна його шанувальників. По всьому місту служили панахиди. На одному з заводів робітники не пішли обідати й кілька тисяч осіб, запросивши священика, молилися за Івана Лєшко-Попеля. До 11-ї години людей, які хотіли попрощатися з небіжчиком, зібралося так багато, що потрібен був наряд поліції. За свідченням очевидців на похорон прийшло понад 10 тисяч осіб, які зібралися проводити в останню дорогу Івана Лєшко-Попеля.
Поховали лікаря далеко за містом - на території Тихвинського жіночого монастиря. Могила його в часи більшовиків втрачена. 2020 року в монастирі проведено панахиду пам'яті лікаря.
Поляк за національністю, шляхтич за походженням. Закінчив Могильовську гімназію. У 1879 році вступив на природничий факультет Петербурзького університету, після закінчення якого у 1883 році перейшов на 3-й курс медико-хірургічної академії. Після закінчення академії 12 листопада 1886 року отримав звання військового лікаря. 30 листопада 1887 зарахований до 54-го резервного кадрового батальйону, згодом перейменованого на 210-й Перекопський резервний батальйон, а згодом Перекопський полк, військовим лікарем. Батальйон розташовувався у Катеринославі. 7 лютого 1887 року Іван Лєшко-Попель став земським лікарем. З 1888 лікар був членом Катеринославського медичного товариства.
На початку XX сторіччя мешканці Катеринослава (Дніпро) називали його «народним лікарем», «другом знедолених».
Крім платних клієнтів, Лєшко-Попель приймав десятки хворих катеринославців, котрі не мали коштів на лікування в дорогих клініках. Перед смертю мав чин надвірного радника.
На початку грудня 1903 лікар заразився від пацієнта, важко хворої дитини, та отримав зараження крові. 13 грудня 1903 року о третій годині ранку лікар помер. Вже о шостій ранку біля будинку улюбленця Катеринослава стояла суцільна стіна його шанувальників. По всьому місту служили панахиди. На одному з заводів робітники не пішли обідати й кілька тисяч осіб, запросивши священика, молилися за Івана Лєшко-Попеля. До 11-ї години людей, які хотіли попрощатися з небіжчиком, зібралося так багато, що потрібен був наряд поліції. За свідченням очевидців на похорон прийшло понад 10 тисяч осіб, які зібралися проводити в останню дорогу Івана Лєшко-Попеля.
Поховали лікаря далеко за містом - на території Тихвинського жіночого монастиря. Могила його в часи більшовиків втрачена. 2020 року в монастирі проведено панахиду пам'яті лікаря.
7 вересня 2022 року відбулася урочиста церемонія відкриття мініскульптури «Лікарська валіза Івана Лєшко-Попеля».
На відкритті були присутні представники туристичної індустрії, засобів масової інформації, екскурсоводи, музейники, краєзнавці та мешканці міста.
Мініскульптуру відкрили начальник управління культури міськради Євген Хорошилов, голова художньої ради при міському голові Григорій Гельфер, перший проректор Дніпровського державного медичного університету Ігор Шпонька та автор проєкту «Відчуй Дніпро» Карен Агаджанян.
На відкритті були присутні представники туристичної індустрії, засобів масової інформації, екскурсоводи, музейники, краєзнавці та мешканці міста.
Мініскульптуру відкрили начальник управління культури міськради Євген Хорошилов, голова художньої ради при міському голові Григорій Гельфер, перший проректор Дніпровського державного медичного університету Ігор Шпонька та автор проєкту «Відчуй Дніпро» Карен Агаджанян.
Відео про мініскульптуру
Повір'я до мініскульптури
Доторкнись - прояви милосердя!
Доторкнись до мініскульптури «Лікарська валіза Івана Лєшко-Попеля»
на фасаді Дніпровського державного медичного університету
(вул. В. Вернадського, 9)
на фасаді Дніпровського державного медичного університету
(вул. В. Вернадського, 9)
Виготовлення та встановлення
В основу мініскульптури лягла лікарська валіза — символ щоденної роботи Івана Лєшко-Попеля. Саме з нею він приходив до пацієнтів, допомагаючи тим, хто не мав змоги звернутися до лікарні.
Валізу зобразили відкритою — всередині можна побачити медичні інструменти, ніби лікар щойно прийшов на виклик і готовий почати допомогу.
Мініскульптуру створив скульптор Дмитро Різніченко. Як і всі об’єкти проєкту, вона пройшла шлях від ескізу та ліплення до лиття у бронзі та фінальної обробки.
Встановили мініскульптуру на фасаді Дніпровського державного медичного університету — як символ продовження справи лікарів, які щодня допомагають людям.
Валізу зобразили відкритою — всередині можна побачити медичні інструменти, ніби лікар щойно прийшов на виклик і готовий почати допомогу.
Мініскульптуру створив скульптор Дмитро Різніченко. Як і всі об’єкти проєкту, вона пройшла шлях від ескізу та ліплення до лиття у бронзі та фінальної обробки.
Встановили мініскульптуру на фасаді Дніпровського державного медичного університету — як символ продовження справи лікарів, які щодня допомагають людям.
#ВідчуйДніпро
Знаходь мініскульптури, фотографуй
та публікуй у соціальні мережі з хештегом #ВідчуйДніпро
та публікуй у соціальні мережі з хештегом #ВідчуйДніпро
Найближчі мініскульптури
Слідуй за маршрутом від однієї до іншої мініскульптури і відчуй Дніпро