Олександр Дімант: Людина, яка бігла. Історія «Дніпровського Форреста Гампа»
Кожне велике місто має свої офіційні пам'ятки — площі, мости, історичні будівлі. Але справжня душа міста часто ховається у людях, чия щоденна присутність стає звичним, невіддільним ритуалом для тисяч містян. Для лівого берега Дніпра таким живим символом протягом десятиліть був Олександр, якого в народі прозвали «Дніпровським Форрестом Гампом». Його можна було зустріти в будь-яку погоду, у будь-яку пору року — чоловік цілеспрямовано біг розділювальною смугою автомобільної магістралі.
Точний вік, прізвище та біографія Олександра роками залишалися загадкою, породивши безліч міських легенд. Хтось казав, що він колишній водолаз, який долає наслідки професійної хвороби. Інші вірили, що він втратив на цій трасі родину. Сам Олександр в одному з нечисленних розмов із журналістами у 2013 році зізнався, що біг допомагав йому не залишатися наодинці з важкими думками та був способом «нести свій хрест» після втрати близьких. Згодом журналісти зафіксували версію, що цей нескінченний марафон став для нього способом заглушити біль після смерті матері.
Він не був бездомним, проте обрав життя на максимальній дистанції від соціальних норм. Десятки років водії Слобожанського та Мануйлівського проспектів знали: якщо попереду йде чоловік у темному одязі з палицею в руках, треба бути вкрай обережним. Його траєкторія була непередбачуваною, як і сама міська стихія: він міг раптово кинути палицю вперед і різко побігти за нею. У 2012 році цей унікальний спосіб існування в мегаполісі надихнув місцевих митців на створення короткометражного фільму «Біг», який підняв питання людської байдужості та самотності в натовпі.
Життя Олександра трагічно обірвалося там, де пройшла більша його частина — на дорозі. 1 листопада 2025 року його на смерть збив автомобіль на Мануйлівському проспекті. Ця подія глибоко вразила дніпрян. Вже наступного дня на віадуці виник стихійний меморіал: люди приносили квіти та старі кросівки, віддаючи шану людині, яка стала невіддільною частиною їхнього повсякдення.
Сьогодні історія «Дніпровського Форреста Гампа» — це не просто розповідь про дивака на дорозі. Це історія про людяність, взаємоповагу та пам'ять.
Аби увічнити цей феномен, у рамках проєкту «Відчуй Дніпро» було прийнято рішення створити мініскульптуру на честь Олександра. Бронзова мініскульптура з впізнаваними атрибутами — кросівками, палицею та тваринами — з'явиться на паркувальному стовпчику з видом на Слобожанський проспект. Вона назавжди залишиться там, нагадуючи кожному з нас, що за кожним обличчям у міському натовпі ховається глибокий, складний і вартий поваги всесвіт.
Аби увічнити цей феномен, у рамках проєкту «Відчуй Дніпро» було прийнято рішення створити мініскульптуру на честь Олександра. Бронзова мініскульптура з впізнаваними атрибутами — кросівками, палицею та тваринами — з'явиться на паркувальному стовпчику з видом на Слобожанський проспект. Вона назавжди залишиться там, нагадуючи кожному з нас, що за кожним обличчям у міському натовпі ховається глибокий, складний і вартий поваги всесвіт.